Присідько Людмила Миколаївна
1 вересня 1984 рік. Здається, звичайна дата. Але не для тих, хто того осіннього ранку переступив поріг нової школи № 243, що на Виноградарі. Вона в той день гостинно відкрила двері для своїх найперших учнів.
Учителі (нині вже ветерани нашої школи), які зустрічали тоді своїх майбутніх вихованців, згадують: «Схвильовані, радісні обличчя, таємнича невідомість і море квітів». Радо вітала своїх юних друзів і колег, перший директор Єгорова Лідія Андріївна. Пролунав дзвоник – і завирувало шкільне життя!
Через рік ЗНЗ № 243 очолила Федотова Тетяна Георгіївна, учитель-методист, «Відмінник освіти». Пізніше мешканці мікрорайону двічі оберуть її депутатом Подільської районної ради. 23 роки на цій посаді промайнули як один день. А якими ж напруженими вони були і для директора, і для всього педагогічного колективу! Адже в школі майже до середини 90-х років навчалося близько трьох тисяч учнів. Та захоплено з повною самовіддачею, з ентузіазмом працювали вчителі. «Не було в нас тоді комп’ютерів, всього того, що мають наші діти, – діляться спогадами випускники перших років, – але яким цікавим і наповненим було наше шкільне життя!» Справді, багато цікавих і добрих справ було у школі. Працювали спортивні гуртки, Клуб за інтересами, де кожен міг, так би мовити, знайти себе. Хтось зацікавився туризмом – йому підкорилися гори і найвіддаленіші куточки України; комусь подобалась художня творчість; інші не уявляли свого життя без музики. Тому до їх послуг класи фортепіано, гітари, баяну. А скільки було зроблено цікавих речей під керівництвом учителів трудового навчання! Відтоді пролинуло багато років, а ми й сьогодні пишаємося тими маленькими майстрами і ставимо їх за приклад нинішнім переможцям різноманітних олімпіад.
А як подобалося працювати у Клубі інтернаціональної дружби. Були налагоджені тісні зв’язки з ровесниками із Народної республіки Болгарії. Радісно і гостинно зустрічала школа своїх друзів з братської країни. Але ще більшим щастям, звичайно, було відвідання нашими школярами цієї дружньої держави.
Школа жила одним життям зі своєю країною, ділила навпіл її радощі і болі. Тому був у нашій долі і Чорнобиль. Згадує колишній директор Федотова Т.Г.: «Проводжали на вокзалі більше 1000 наших дітей в Закарпаття. Рятували їх від горя. Вони, маленькі і більш дорослі, принишклі, без звичайного дитячого гамору заходили у вагони, а ми стояли і плакали».
З 2008 року заклад очолювала директор Деменко Тетяна Ігорівна, яка стала переможцем II (міського) туру Всеукраїнського конкурсу педагогічної майстерності «Учитель року–2014» у номінації "Директор школи".
Сьогодні ми живемо звичайним шкільним життям. Безперечно, це вже не та школа, якою вона була 30, 20, 10 років назад. Це сучасний навчальний заклад, котрий очолює Матвєєва Ліна Олександрівна. Вона турбується про створення сучасних умов для навчання і виховання дітей, дбайливо береже традиції минулих літ і мріє змінити школу на заклад сучасного європейського зразка з українською душею. У цьому їй допомагають: Гуменюк Наталія Іванівна, Лутанюк Оксана Дмитрівна – заступники директора з навчально-виховної роботи, Губіна Ірина Степанівна – заступник з виховної роботи, та дружній колектив педагогів, батьків та учнів.
Сьогодні у школі приділяється велика увага роботі з обдарованою учнівською молоддю, вивченню іноземних мов та технологій, підготовці дітей до дорослого життя та свідомого вибору професії. Активно проводиться виховна робота у напрямі національно-патріотичного виховання, різноманітні позакласні та позашкільні заходи, які заповнюють вільний час дітей та втілюють їх найсміливіші ідеї.
Наша школа – це перш за все навчальний заклад. Вона дає знання, глибокі і серйозні: Протягом майже трьох десятиліть у доросле життя вийшло 54 золотих і 19 срібних медалістів. Безперечно, велика заслуга в цьому наших педагогів, серед яких 6 мають відзнаку «Відмінник освіти», 19 мають вищу категорію, 8 – звання «Старший учитель», 4 - учитель методист.
Ми пишаємося школою, її випускниками – лікарями, вчителями, робітниками. І точно знаємо, що навчальний заклад №243 Подільського району дав своїм вихованцям найцінніше в житті кожної людини – любов до людей, добро, чесність, порядність, знання.